На вихідні побачила Інтерстеллар... Дух як захопило, так і не попустило й досі )) Нолан зняв дуже вартісний фільм, в якому мало від блокбастера і багато від наукової фантастики. Нереальне чергування музики, ТИШІ, вражаючого візуального ряду. Головні герої (МакКонохі, Хетеуей, Честейн та ін.) не мають героїчної прилизаності, хіба що герой Кейна вийшов трохи сльозливим, але в кінці фільму зясувалося, що все свідоме життя його гнітила велика неправда, від якої він захищав решту, і розумієш - зіграв правдиво. Герої-діти вище похвал. Рейтинги фільму зашкалюють цілком справедливо (9,10 IMDB). Були моменти, коли здавлювало горло від стримуваних (і нестримуваних) сліз, причому не від мелодраматичних моментів (цього у фільмі хоч і достатньо - все-таки людство на межі загибелі - але без зайвої слини), а від захвату, грандіозності, розуміння того, що за мого життя скоріше за все не стануться такі відкриття. Сюжет переказувати не буду. Одним словом - дивіться!